понеділок, 23 листопада 2020 р.

Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства»

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні стартувала днями – 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

Очновними завданнями акції є:

  • привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

  • активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

  • проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

  • формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом

  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством

  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера

  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією

  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини

Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав із 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабель, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: Покоління рівності виступає проти зґвалтувань». Головна мета кампанії – привернути увагу до чутливої теми гендерного насильства, а також об’єднати суспільство у боротьбі з ним.

Як повідомляє МОЗ України, в Європі приблизно 25% жінок страждають від фізичного або сексуального насилля. Особи, які зазнали насильства, частіше мають порушення психічного здоров’я (депресивні стани, схильність до суїциду), проблеми пов’язані з сексуальним та репродуктивним здоров’ям, схильність до алкоголізму.

11 січня 2019 набули чинності зміни до законодавства щодо домашнього та сексуального насильства. Новий закон передбачає притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчиняє домашнє насильство. Нещодавно у Києві було винесено перший вирок за цей злочин.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

середу, 4 листопада 2020 р.

Психологічна підтримка

 

Щоб усе встигати, плануємо свій день правильно



Для всього існує свій час. Фахівці (хронобіологи ), які вивчають біологічні цикли людського організму, пояснюють це тим, що наш організм підпорядковується внутрішньому часовому ритмові. Слідувати заданим природою біологічним ритмам дуже важливо для нашого здоров'я. Це становить одну з основ здорового способу життя.

       Часто буває, що ми працюємо цілий день, а результат нульовий. Для боротьби з марною тратою часу необхідно   скласти розпорядок дня. Планування часу дуже важливе у нашому житті. Головною умовою планування власного режиму дня є узгодженість з своїми біоритмами. Це є фундаментом успішної діяльності і фізичної бадьорості . Кожна людина має свій ритм життя, тому розпорядок ЗАВЖДИ є індивідуальним для кожного. Головне це розумне поєднання роботи і відпочинку . Завдання розпорядку дня – це максимально точно розподілити сили і час для того, щоб виконати більшу кількість щоденних завдань за меншу кількість часу.

    Спланувавши режим у нас з’являється вільний час, відкриваються нові можливості, а життя наповнюється спокоєм і гармонією.

«Кістяк» робочого дня складається з 4 частин :  сон;  активна розумова діяльність;  спорт і фізичні вправи;  дозвілля (відпочинок).

 Найголовніше в розпорядку дня — це  час на сон. Потрібно встановити рамки для сну і якщо дотримуватись їх усі процеси організму людини приводяться  в норму, що  дає можливість відпочити і виспатись .

 Рекомендовано спати 8-9 годин на добу ,а прокидатись о 6-7 годині ранку . З 8 до 18 години найкращий час для активної розумової діяльності. В цей час включається логічне мислення, здатність вивчати мови і нові терміни, розбирання різноманітних проблем . Тим хто працює  краще закінчувати  роботу до 18.00 - праця в більш пізні години змушує наш мозок працювати через силу, що сприяє накопиченню стресів і труднощі з засипанням.

      З 15 до 19 години найкращий час для спорту і фізичних вправ. Післяобідня прогулянка, прийом сонячних ванн, заняття спортом і фізичною працею. У даний період часу температура тіла піднімається . Це дозволяє людині бути більш рухливою і витривалою. 

     З 19 до 23 години найкращий час  для домашніх справ і відпочинку. Прогулянки , заняття побутовими справами , проведення часу з близькими людьми, перегляд фільмів та читання книг. У цей період відбувається повний відпочинок розуму і нервової системи. Прийом їжі не потрібно планувати ,коли ви зголодніли це і я час для трапези . Шлунок уже переварив попередню порцію їжі і готовий прийняти нову. Звичайно головне в режимі дня це раціональне використання свого часу , але не потрібно доводити до крайностей. 

 Розпорядок дня повинен служити людині, а не навпаки. Щоб організм повністю звик до режиму і ідеально почав функціонувати  потрібно три тижні . Відчувайте, що для вас корисно, а що - ні, живіть у своєму ритмі, плануйте, дійте, створюйте нові ідеї, рухайтесь вперед, робіть життя кращим. 

Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/zhurnalistika-dlya-vsih/rozporyadok-dnya--zasib-dlya-borotbi-z-marnoyu-tratoyu-chasu-10413509.html

Онлайн-безпека дітей

 

Що робити, якщо дітям загрожує онлайн-небезпека

 Подорож в онлайн-світ має бути безпечним! Втім, лише 29% дітей почуваються спокійно в онлайні. І необхідно щось із цим робити.

На щастя, майже половина українських учнів (43,5%) довіряє своїм вчителям. Діти готові прийти та поділитися з ними своїми переживаннями та негараздами, зокрема про небезпеки в онлайн-просторі. Тож як можна допомогти учням та вберегти їх від розповсюдження онлайн-ризиків?

Попередження - означає озброєний. Тож маємо знати більше про причини та наслідки небезпечних дій.

1.     Секстинг- - це обмін власними фото, відео та текстовими матеріалами інтимного характеру за допомогою мобільних телефонів, електронної пошта, соціальних мереж.
Причинами популярності цього явища є доступність гаджетів, брак знань відносно можливих наслідків віртуальних стосунків, особливості підліткового віку та недостатність уваги.
Наслідки тако поведінки можуть бути дуже небезпечними, хоча діти не замислюються над тим, яким буде результат спілкування. Навіть якщо фото не були опубліковані, дитина постійно перебуває у пригніченому стані: переживає, що її приватні світлини побачать сторонні люди, що вона стане об'єктом знущання серед однолітків.

2.     Сексторшен - шантаж публікацією сексуального контенту (зображення, відео, навіть чуток) для залякування, примусу та здирництва.
Наслідки сексторшену неприємно вражають. Згідно з дослідженнями, один із трьох постраждалих від сексторшену, наносили собі шкоду та вчиняли спроби самогубства через отриману психологічну травму. Наслідки цього явища мають однаковий вплив на дівчат і хлопців будь-якого віку. Більшість тих, хто зіштовхнувся з сексторшеном повідомляють про відчуття самотності, високої тривоги та депресивні думки.

3.     Онлайн-грумінг - побудова дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн чи у реальному житті.
Причинами онлайн-грумінгу можуть стати труднощі у спілкуванні з однолітками, низька самооцінка, обмежена обізнаність відносно ризиків в інтернеті, відсутність контролю за часом з боку дорослих.
Потрапивши в таку складану ситуацію, діти відчувають самотність, Відчай та безвихідь, тому погоджуються на всі умови кривдників. Часто у жертви виникає відчуття провини за те, що трапилося. Дитина може думати, що вона на це заслуговує.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, КОЛИ ДИТИНІ ЗАГРОЖУЄ ОНЛАЙН-НЕБЕЗПЕКА

Коли йдеться про правопорушення, ми стикаємося з такими проявами:

  • дискримінаційні висловлювання або заклик до такої поведінки;
  • приватна інформація: незаконне зберігання, поширення тощо;
  • вимагання;
  • шахрайство;
  • сексуальні домагання, розбещення;
  • демонстрація / поширення порнографічної продукції;
  • вироблення або поширення дитячої порнографії;
  • булінг із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Як має поводитися вчитель, який виявив правопорушення?

Насамперед слід підтримати дитину, уважно вислухати та спокійно поговорити. Після цього продумуємо алгоритм дій, обговорюємо кожний етап із дитиною та її батьками. Усім має бути зрозуміло, що відбувається, для чого це потрібно. Дуже важливо виконати такі дії:

1.     Зберегти докази, наприклад, скріншот матеріалів та повідомлень. Вони знадобляться для звернення до адміністрації онлайн-ресурсу (з проханням видалити фото) та до правоохоронних органів.

2.     Видалити контент у повідомленнях, на пристроях учнів, зі спільних груп чи діалогів, із платформ чи сайту.

3.     Звернутися до правоохоронних органів. Є декілька шляхів взаємодії: написати електронного листа, піти у відділок поряд із будинком, або ж звернутись до кіберполіції через їхній сайт.

4.     Отримати психологічну підтримку. Дитині може допомогти шкільний психолог, приватний психолог чи гаряча лінія Ла Страда .

Протягом усього навчального процесу педагогічний працівник має контролювати ситуацію - спостерігати за психологічним станом потерпілого учня та психологічним кліматом у класі.

ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ЯКЩО ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕ ВИЯВЛЕНО

На жаль, деякі небезпечні вчинки не є правопорушенням, але вони впливають на спокій та здоров'я учня. Психологічний тиск може бути небезпечнішим за фізичний. Тож будьте уважними. До таких проявів належать:

  • доведення до самогубство без застосування примусу;
  • кібербулінг (не між учасниками освітнього процесу);
  • секстинг;
  • реклама, контент для дорослих;
  • спам, нав'язливі повідомлення;
  • неправдива інформація.

У таких випадках вчитель також має вислухати та підтримати школяра. Якщо кривдник теж учень, можна поговорити і з ним також. Запропонуйте потерпілому учню домовитись з іншою людиною, аби він / вона припинили свої образливі дії. Часто близькі, друзі чи просто знайомі діти можуть нашкодити ніби жартома, вони не хочуть реально скривдити людину. У такому випадку відвертої розмови буде достатньо.

Якщо ж кривдник продовжує свої дії, необхідно:

1.     Рекомендувати дитині завершити спілкування.

2.     Зробити скріншоті листування та зберегти як докази.

3.     Звернутись до мережі / платформи, де відбулося порушення, а також самостійно заблокувати контент / користувача.

4.     Надати психологічну допомогу, психосоціальну підтримку для попередження наслідків.

Джерело: взято з інтернету