При дистанційному
навчанні дуже затребуваним стає формування здатності до самоорганізації в
навчальній, професійній діяльності, і здатності до самозміни (адаптація).
Адаптація - це
звикання і пристосовування людини до нових умов, в даній ситуації – учнів і
педагогів – до тривалого періоду дистанційного навчання.
Під
самоорганізацією (саморегуляцією) розуміється свідома робота учня над собою з
метою вдосконалення пізнавальних, практичних, емоційних, моральних і вольових
здібностей і рис характеру, а не тільки засіб досягнення приватних цілей
навчання.
Самоорганізація-це:
* можливість
домогтися максимального ефекту при найменших
витратах енергії,
часу, матеріалів;
* правильне
використання часу з найбільшим результатом;
* ясне уявлення
мети, сенсу, порядку виконання, пріоритетів роботи.
Навчитися
самоорганізації в навчанні означає:
* сформувати і
підтримувати в собі настрій на самоорганізацію навчання, самовдосконалення,
розвиток своїх здібностей;
* навчитися
розуміти і приймати сформульовану викладачем завдання, висловлювати до неї своє
ставлення; довизначати і перевизначати її для себе; самостійно ставити перед
собою завдання, бачити проблеми;
* навчиться
систематизувати одержувані знання, знаходити порядок в безладді, бачити
ПРИВАТНЕ очима загального, принципового, і навпаки-бачити конкретне в
загальному;
* вміти
перетворювати навчальний матеріал: складати план, порівнювати, моделювати,
додавати, критично переробляти, представляти в зручній для себе формі,
знаходити підстави для класифікації і класифікувати;
* бачити
альтернативу рішення.
Поняття» адаптація
«і» самоорганізація " в руслі дистанційного навчання дуже тісно пов'язані
між собою. Від самоорганізації учня в дистанційному навчанні залежить час
адаптації, тобто наскільки швидко навчається зможе адаптуватися до змінених
умов.
І, навпаки, успішність адаптації впливає на самоорганізацію
(саморегуляцію), а значить – на навчальні результати.
